КНП "Олександрівська клінічна лікарня м. Києва"

Загальні відомості

Лабораторна служба лікарні включає клініко-діагностичну лабораторію (КДЛ) та лабораторію експрес-діагностики (ЛЕД - працюють цілодобово).

КДЛ складається з таких підрозділів:

- біохімічний

- цитоморфологічний

- імунологічний

- серологічний

- бактеріологічний

- відділ ДНК-технологій

До складу ЛЕД входять лабораторія хірургічної служби (корпус 6-А, 3 поверх), лабораторії в урологічному - 1 поверх, кардіологічному – 4 поверх та інфекційному корпусах – 4 поверх.

Керівництво службою:

завідувач КДЛ– Галина Андріївна Михальчук - 287-61-90

заступник – Катерина Михайлівна Яременко

старший лаборант – Наталя Михайлівна Яременко

керівник ЛЕД - Ратушнюк Наталя Михайлівна

старший лаборант ЛЕД – Чернишенко Тетяна Віліївна

Контакти:    реєстратура КДЛ (корпус 6-А, 3 поверх),

тел., 234 20 22 (робочі дні,  8.00 – 16.00) ЛЕД  – 225-16-24

Спеціалісти лабораторії:

Лабораторною службою проводиться повний обсяг необхідних досліджень відповідно до галузі атестації (Укрметртестстандарт, Свідоцтво про атестацію за №ПТ-475/14 від 30.12. 2014 року, чинне до 29.12.2019 року).

Поряд із цим, виконується ряд додаткових методик, що дозволяє розширити діагностичні можливості при обстеженні хворих та пацієнтів.

Ми впровадили і продовжуємо визначення (при наявності реактивів):

- антитіл до розчинних ядерних  комплексів, які є маркерами аутоімунних  захворювань; антиЦЦП – антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду, що є маркером ревматоїдного артриту - методом імуноферментного аналізу;

- біохімічні тести на сучасному біохімічному аналізаторі, в тому числі глікозильований гемоглобін, вміст етанолу;

- групи крові та резус-належності з використанням діагностичних  гелевих ID – систем, заснованих на реакції гемаглютинації;

- клінічний (загальний) аналіз крові на гематологічних аналізаторах з мануальним підрахунком лейкоцитарної формули;

- кріоглобулінів, показників гуморального імунітету;

- визначення ДНК/РНК збудників інфекцій, зокрема, РНК - вірусу  грипу А/В із генотипуванням; РНК ентеровірусу методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі «реального часу».

- у бактеріологічному відділі для ідентифікації збудників захворювань та визначення чутливості до антибіотиків застосовуються стандартні тест-системи, а також напівавтоматичний мікробіологічний аналізатор, який підвищує якість і прискорює проведення досліджень.

Лабораторне обладнання

ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Історія розвитку лабораторної служби лікарні

В Олександрівській клінічній лікарні на час відкриття в 1875 році  налічувалося 65 ліжок, працювало всього 3 лікарі, лабораторні дослідження не проводилися через відсутність мікроскопу та спеціалістів.

Того часу у лікарні працював, отримав звання професора, пізніше академіка, Феофіл Гаврилович Яновський (1860-1928р.р.). З перших кроків своєї наукової діяльності він захоплювався бактеріологією, працював за кордоном у Пастера і Коха, відвідував клініки Лейдена та Герхарда.

У 1889 році на базі прозекторського відділення лікарні за ініціативою та під керівництвом Ф.Г.Яновського, який обіймав посаду прозектора та завідувача лабораторії, організована перша в Києві лабораторія мікроскопічних досліджень, що дозволило доповнити обстеження хворих даними лабораторних аналізів, переважно, бактеріологічними та клінічними за рахунок дослідження сечі.

У лікарні великого значення надавалося прозекторській та лабораторній службам.

У 1898 році Рада міської лікарні Цесаревича Олександра  розглянула питання про умови конкурсу на вакансію прозектора та завідувача бактеріологічної лабораторії лікарні. Оголошення про конкурс надрукували у медичних журналах та місцевих газетах, де бажаючим пропонувалось прислати на ім′я пана міського голови свої заяви з додатками лікарських або докторських дипломів, розширену автобіографію, друковані роботи. Заробітна плата призначалася на рік у розмірі

12 000 карбованців.

Отже, було подане одне прохання від доктора медицини Григорія Івановича Квятковського, який і був затверджений прозектором і завідувачем бактеріологічної лабораторії з 5 травня 1899 року та зумів зробити лабораторію  центром наукової думки в лікарні.

1917 – 1922 роки – розруха, холод, голод, тиф, епідемія холери. Лабораторія не працює – немає реактивів.

Найвищою оцінкою діяльності Олександрівської лікарні у 1922 році було присвоєння їй імені Жовтневої революції.

Відродження лікарні почалося з 1922-23 років, лікарня переборола удари епідемій та голоду.  Лабораторією весь цей нелегкий час завідує Г.І. Квятковський.

У 1932 році завідування лабораторією та прозекторським відділенням прийняв професор Євген Іванович Чайка, за час керівництва якого  лабораторія стала однією з  кращих лабораторій того часу – штат її збільшився, відкрились серологічний, біохімічний , експериментальний відділи.

Крім центральної лабораторії, в обстеженні хворих приймали участь невеликі лабораторії кафедр медичного та науково - дослідних інститутів, які знаходилися на базі лікарні

Уже в 1940 році у лабораторії виконувалося до 28-30 клінічних методів досліджень, до 10 бактеріологічних, 10-12 біохімічних і 5 серологічних.

У звітах того часу вказувалось на велику кількість аналізів та обстежень.

1936-41 р.р. лікарня розвивалась, будувалась. На початку 1941 р. у лікарні функціонували 13 спеціалізованих відділень на 1220 ліжок і працювали 88 лікарів та 314 середніх медичних працівників.

Першою після визволення Києва відкрилася центральна лабораторія лікарні,  на кінець  1943 року було проведено 505 аналізів, лабораторію очолював професор Є. І. Чайка.

У повоєнні роки з кінця 40-х до середини 50-х років лабораторією керував Микола Петрович Чалий.

Зростання штатних одиниць і кількості лабораторних досліджень за 15 років:

За вказаний період об’єм роботи зріс більше ніж у 9 разів, спектр лабораторних досліджень розширився переважно за рахунок упровадження біохімічних і серологічних методів аналізу.

1961 рік – на базі лікарні створено першу ендокринологічну лабораторію. Протягом 1961 року проведено 4234 аналізи, з них:  естрогенні гормони -162 дослідження, прегнандіол – 180, діагностика вагітності на жабах – 503.

Після Чалого М.П. недовгий час лабораторію очолювала Поліна Йосипівна Звєздунова, з 1958 до 1966 року – Марія Михайлівна Корнеєва.

У 1960 на базі лабораторії було організовано перші курси спеціалізації та підвищення кваліфікації  середніх працівників під керівництвом Н.М.Солнцевої та П.Й. Звєздунової.

З 1966 року по 1988 рік завідує лабораторією лікар-лаборант, кандидат медичних наук Нінель Михайлівна Солнцева.

1966 рік – вперше відкрито реанімаційне відділення на вісім ліжок з цілодобовою біохімічною лабораторією, де застосовувалися 98 методик.

1977 рік – кожному хворому одночасно проводилось понад 30 досліджень, які у процесі реанімації та інтенсивної терапії використовувались як для підтвердження діагнозу, так і для вивчення важкості та динаміки патологічного процесу. Впроваджено визначення електролітів, газів крові на газоаналізаторі «Аструп».

Для удосконалення діяльності лабораторної служби лікарні наказом №364-а від 30.12.1970 р. «Про об′єднання Центральної клінічної лабораторії з лабораторіями біохімічною, серологічною та клінічною лабораторією кардіо-ревматологічного диспансеру» всі лабораторії об’єднано в Центральну клініко-діагностичну лабораторію.

У 1970 році в ЛПЗ м.Києва було організовано школи передового досвіду. Згідно з наказом ГУОЗ №138 від 18.07.1970 р. школою передового досвіду із застосування сучасних лабораторних методів дослідження була затверджена Центральна клініко-діагностична лабораторія нашої лікарні.

У 1972 році був придбаний перший у м.Києві гематологічний  аналізатор.

1977 рік – на базі реанімаційного відділення відкрито найпотужнішу в Україні токсикологічну лабораторію, де вперше у Києві застосовано метод газової хроматографії.

1977 рік – токсикологічна лабораторія (завідуюча Олена Федорівна Довгань) виконала 32710 досліджень, з них 2610 – методом газової хроматографії, 30100 – клініко-аналітичним методом, упроваджено у практику ідентифікацію фенотіазінів, атропіну, опію, барбітуратів.

1978 рік – введено в експлуатацію кардіологічний корпус, відкрито відділення кардіологічної реанімації з експрес-лабораторією, де проводилися біохімічні, гематологічні, серологічні дослідження.

1982 рік – відкрито урологічний Центр з відділенням урологічної реанімації та експрес-лабораторією.

1984 рік – на базі кардіологічного Центру відкрито науково-методичний ревматологічний Центр з імунологічною лабораторією.

У грудні 1988 року введено в експлуатацію корпус лікувально-діагностичного Центру, де було відкрито і центральну клініко-діагностичну лабораторію,  у структуру якої входила бактеріологічна лабораторія.

1988-1994 роки  очолювала лабораторію лікар-лаборант, кандидат біологічних наук Земфіра Миколаївна Мірошніченко.

За ці роки вперше у місті почалася модернізація вимірювального обладнання лабораторії, перехід на нові сучасні методи дослідження. Придбали цілу серію напівавтоматичних та автоматичних біохімічних аналізаторів, гематологічний напівавтоматичний аналізатор, впроваджено імуноферментний аналіз для визначення маркерів гепатиту, онкомаркерів, тощо.

1991 рік – на базі Центру інфекційних хвороб відкрито відділення  реанімації та інтенсивної терапії для інфекційних хворих з цілодобовою експрес-лабораторією.

1993 рік – на базі неврологічного Центру відкрито відділення цереброваскулярної патології  з цілодобовою експрес-лабораторією.

З березня 1995 року завідувачем Центральної  клініко-діагностичної лабораторії призначено лікаря-лаборанта вищої кваліфікаційної категорії лабораторії центру інфекційних хвороб Михальчук Галину Андріївну.

30 травня 1995 року наказом №56  «Про організацію роботи лабораторно-діагностичної служби лікарні»  всі лабораторії були об’єднані в єдину службу під загальним керівництвом  завідувача ЦКДЛ Михальчук Г.А. Це об’єднання значно поліпшило забезпечення лабораторних аналізів як у плановому, так і в екстренному порядку.

Структура лабораторної служби на час об’єднання:

1. Центральна  клініко-діагностична лабораторія,  відділи:

-клінічний, старший лікар-лаборант Бойчак Лариса Костянтинівна, виконувалося 48 методик;

-біохімічний, старший лікар-лаборант Герасименко Ніла Григорівна, виконувалася 41 методика;

-імунологічний, старший лікар-лаборант Кондратенко Людмила Миколаївна, виконувалося 12 методик;

-серологічний, старший лікар-лаборант Онода Галина Костянтинівна, виконувалося 6 методик;

-бактеріологічний, старший лікар-лаборант Царьова Ольга Миколаївна, виконувалися 23 методики;

-гормональний, старший лікар-лаборант Горбань Тамара Федорівна, виконувалося 6 методик;

Старший фельдшер-лаборант Яременко Наталія Михайлівна,

сестра-господиня Іващенко Катерина Василівна.

2. Лабораторія Центру інфекційних хвороб, старший лікар-лаборант Яременко Катерина Михайлівна, виконувалася 41 методика;

3. Лабораторія реанімації урологічного центру, старший лікар-лаборант Кудрук Галина Олександрівна, виконувалася 31 методика;

4. Лабораторія реанімації кардіологічного центру, старший лікар-лаборант Шевченко Катерина Іванівна, виконувалися 24 методики;

5. Лабораторія реанімації центру неврологічних хвороб, старший лікар-лаборант Касько Олена Володимирівна, виконувалося 34 методики;

6. Імунологічна лабораторія кардіоревмоцентру, старший лікар-лаборант

Барташевич Людмила Миколаївна, виконувалося 11 методик.

Продовжувалася подальша реорганізація міських Центрів.

Зважаючи на ті обставини, що лабораторна служба лікарні мала відмінні матеріально-технічні умови, обладнана сучасною унікальною апаратурою, забезпечена висококваліфікованими кадрами та протягом багатьох років виконувала функції організаційно-методичного центру для лабораторій ЛПЗ м.Києва, а також міжлабораторного контролю якості, з 1 жовтня 1998 року згідно з наказом ГУОЗ №235 від 11 липня на базі ЦКДЛ створено міський Центр клінічної лабораторної діагностики (МЦКЛД) з відділом міжлабораторного контролю якості, який складався з 11  підрозділів.

У лабораторії виконувалася ціла низка різноманітних досліджень: біохімічних 42, імунологічних – 6, серологічних - 6,   імуноферментних – 28, в тому числі й маркери аутоімунних захворювань та гормони, цілий спектр бактеріологічних досліджень із застосуванням мікробіологічного напівавтоматичного аналізатора, всі клінічні дослідження, а також вперше в Києві у державній структурі запроваджені визначення нуклеїнових кислот збудників інфекцій методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Упродовж 25 років (з 1963 – 1988 роки) лабораторну службу в місті очолювала Нінель Михайлівна Солнцева. Виконуючи обов’язки головного лаборанта міськздороввідділу, вона щорічно організовувала курси для середніх лаборантів, а також семінари для лікарів-лаборантів, вела велику консультативну та організаційну роботу з питань лабораторної справи серед працівників лікувальних закладів міста, викладала на курсах спеціалізації й удосконалення лаборантів. Лабораторна служба м.Києва тісно пов’язана з діяльністю Н.М.Солнцевої.

У 1999 головним спеціалістом з клінічної лабораторної діагностики ГУОЗ м.Києва  призначено завідувача МЦКЛД Михальчук Г.А., яка продовжила справу Н.М.Солнцевої та курувала лабораторну службу міста Києва до 2007 року.

В 2012 році у зв’язку з завершенням першої черги реконструкції центру інфекційних хвороб Олександрівської клінічної лікарні м. Києва та з метою забезпечення надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з інфекційними захворюваннями було відкрито оновлені I та II інфекційні відділення, відділення реанімації та інтенсивної терапії для інфекційних хворих з експрес лабораторією, яка оснащена сучасним обладнанням та працює в цілодобовому режимі.

У 2015 році введено в експлуатацію комплект обладнання для проведення досліджень методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі «реального часу» - PCR Real Time з гібридизаційно-флуоресцентною детекцією.

З 01.01.2017 року лабораторна служба лікарні була реорганізована і створено 2 лабораторії – клініко-діагностична (КДЛ) та лабораторія експрес-діагностики (ЛЕД)